Наші партнери:

УКРАЇНСЬКИЙ КРЕДИТНО-
БАНКІВСЬКИЙ СОЮЗ
 НОВИНИ - 2010-04-29 | Розвиток третейського судочинства

Людям трудно самим умириться между
собой, но, как только станет между ними 
третей он их вдруг примирит.
Оттого-то у нас всегда имел такую силу        
третейский суд истое произведение земли       
нашей, успевший доселе более всех        
других судов
       Н.В. Гоголь

 Важливою віхою у розвитку правової системи нашої держави стало прийняття Закону України „Про третейські суди", що в свою чергу започаткувало новий етап у створенні дієвих юридичних механізмів реального захисту прав громадян і юридичних осіб в Україні. Протягом останніх двох років в Україні поряд з господарськими, адміністративними судами та судами загальної юрисдикції почали активно створюватися та працювати третейські суди. 

 Третейське судочинство - це не винахід сьогодення, оскільки третейські суди існували і раніше. На території Київської Русі третейські суди існували як альтернатива княжицьким судам.

 Історія юридичних, економічних відношень та аналіз застосування альтернативних судів в демократично та економічно розвинутих державах свідчить  про необхідність пропаганди, висвітлення позитивних моментів третейського судочинства, що безумовно  буде сприяти поширеному застосуванню та розвитку третейського судочинства.

 Головним завданням, що ставиться перед постійно діючими третейськими судами, є захист майнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

 Конституція України передбачає для кожного громадянина захист в судових органах.

 Постійно діючі третейські суди повинні забезпечувати можливість альтернативного розгляду спорів як між суб'єктами господарювання, так і між фізичними особами.

 Аналіз Закону України „Про третейські суди" та наявна практика застосування третейського судочинства висвітлюють певну перевагу перед державними судами.

 Серед цих переваг безумовно необхідно відзначити:
- скорочені строки розгляду спорів;
- можливість вибору третейських судів;
- рішення суду є остаточним та не оскаржується, а рішення має таку саму силу, як і рішення державних судів;
- конфіденційність, розгляд спору може здійснюватися і закритим способом за бажанням однієї зі сторін.

 Законодавець в статті 6 Закону визначив перелік справ, що не можуть розглядатися третейськими судами, серед яких:
- справи у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
- справи, пов"язані з державною таємницею;
- справи про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
- інші справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.

 Враховуючи, що третейським судам підвідомчий певний перелік справ та наявність передбачених законодавством різних засобів захисту порушеного права, за цих обставин третейський суд виступає альтернативним, а не конкурентом для державних судів.
 
 Лише практика застосування законодавства, в тому числі Закону України „Про третейські суди" та подальший прогресивний розвиток третейських судів, створить передумови для його удосконалення, більш поширеного його застосування та буде сприяти підвищенню авторитета права в суспільстві та довіри суспільства до судів та їх рішень.

 


Версія для друку