Затверджено
Рішенням Ради ВГО „Ліга юридичного
захисту інтересів споживачів»
від 15 червня 2007 р.,
Протокол № 7
Р Е Г Л А М Е Н Т
ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО
НЕЗАЛЕЖНОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ
при Всеукраїнській громадській організації
„Ліга юридичного захисту інтересів споживачів»
(НОВА РЕДАКЦІЯ)
Постійно діючий Незалежний Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації „Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» (далі «Третейський суд») є недержавним незалежним органом, який утворено з метою його діяльності для вирішення спорів щодо захисту майнових та немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб, і який здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України «Про Третейські суди», Положення про постійно діючий Незалежний Третейський суд і цього Регламенту.
м. Київ
2007 р.
Розділ 1.
Загальні положення
Стаття І. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
Третейський суддя — фізична особа, призначена у встановленому цим Регламентом і погодженому сторонами порядку, відповідно до Закону України „Про третейські суди» для вирішення спорів у Третейському суді.
Третейський розгляд — процес вирішення спору і прийняття рішення Третейським судом.
Третейська угода — угода сторін про передачу спору на вирішення Третейським судом.
Регламент Третейського суду — документ, яким визначаються порядок та правила вирішення спорів у Третейському суді, правила звернення до Третейського суду, порядок формування складу Третейського суду, інші питання, пов’язані з вирішенням спорів Третейським судом.
Сторони Третейського розгляду (далі — сторони) — позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред’явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред’явлено позовні вимоги.
Третейський суд — Постійно діючий Незалежний Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації „Ліга юридичного захисту інтересів споживачів».
Компетентний суд — місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд, відповідно до підвідомчості та підсудності, встановлених цивільним процесуальним чи господарським процесуальним законом.
Стаття 2. КОМПЕТЕНЦІЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ
2.1. Постійно діючий Незалежний Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації „Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» вирішує спори щодо захисту майнових та немайнових прав і охоронюваних законом інтересів сторін третейського розгляду шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до чинного законодавства.
До компетенції Третейського суду належать, зокрема, спори, які виникають із будь-яких цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
2.2. Третейський суд приймає до розгляду спори за наявності письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу йому всіх або певних спорів, які виникають чи можуть виникнути між сторонами у зв’язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні.
2.3. Третейський суд розглядає справи за позовними заявами підприємств, організацій та фізичних осіб, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
2.4 Третейський суд із дотриманням вимог Закону України „Про третейські суди» самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду конкретної справи.
2.5. Сторони мають право заявити про відсутність у Третейського суду компетенції відносно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи. Сторони також мають право заявити про перевищення Третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачений третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до законодавства.
2.6. З питань наявності чи відсутності компетенції Третейський суд у вказаних випадках виносить вмотивовану ухвалу.
Стаття 3. ПОРЯДОК ТА ПРИНЦИПИ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ
3.1. Розгляд справ у Третейському суді провадиться із дотриманням усіх принципів діяльності третейських судів, встановлених законодавством України.
3.2. Третейський розгляд спору відбувається з обов’язковим дотриманням норм Закону України „Про третейські суди», в тому числі щодо гласності третейського розгляду, конфіденційності, мови та місця проведення третейського розгляду.
Стаття 4. ЗАКОНОДАВСТВО, ЯКЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ПРИ ВИРІШЕННІ СПОРІВ ТРЕТЕЙСЬКИМ СУДОМ
4.1. Третейський суд у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, міжнародними договорами, цим Регламентом та Положенням. Третейський суд у випадках, передбачених чинним законодавством України або міжнародними договорами України, застосовує норми права інших держав.
4.2. Якщо з якогось питання немає чітко визначених вказівок чи норм в законодавстві та в угоді, Третейський суд застосовує норми права, які регулюють подібні правовідносини (аналогія права), а за відсутності таких норм спір розглядається, виходячи із загальних принципів права, які можуть в даному випадку бути застосовані для забезпечення справедливого, швидкого та остаточного розгляду спору.
4.3. У разі невідповідності правового акта Закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, Третейський суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Розділ 2.
Підстави передачі справи до розгляду у Третейський суд
Стаття 5. ТРЕТЕЙСЬКА УГОДА
5.1. Третейський суд приймає справу до розгляду за наявності між сторонами спору дійсної третейської угоди про передачу спорів до Третейського суду. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
5.2. До форми та змісту третейської угоди застосовуються вимоги, зазначені у Законі України „Про третейські суди».
5.3. Цей Регламент розглядається як невід’ємна частина третейської угоди.
Розділ 3
Учасники третейського розгляду
Стаття 6. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ
6.1. Будь-яка сторона до закінчення усного слухання справи може без безпідставної затримки змінити або доповнити свої позовні вимоги чи заперечення щодо позову.
6.2. У випадку, коли склад Третейського суду визнає безпідставною затримку, яка допущена стороною у зміні або доповненні позовних вимог чи заперечень щодо позову, він може покласти на неї відшкодування додаткових витрат Третейського суду та витрат іншої сторони, викликаних затримкою.
6.3. Сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь у засіданнях Третейського суду, надавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати письмові та усні пояснення, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду, заявляти відводи, користуватися іншими правами відповідно до третейської угоди, цього Регламенту та Закону України „Про третейські суди».
Стаття 7. ТРЕТІ ОСОБИ
7.1. Треті особи залучаються до участі у третейському розгляді за клопотанням сторони третейського спору, в тому числі шляхом зазначення третьої особи в позовній заяві. Третейський суд за власною ініціативою може залучити особу до участі в справі в якості третьої особи для об’єктивного та всебічного третейського розгляду.
7.2. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.
7.3. Треті особи користуються всіма правами сторони по справі, передбаченими п.6.3. цього регламенту.
7.4. Треті особи не користуються правом оскарження рішення Третейського суду.
Стаття 8. ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН
8.1. Справи юридичних осіб в Третейському суді ведуть їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
8.2. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають Третейському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище.
8.3. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
8.4. Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відокремлений підрозділ, якщо таке право йому надане установчими або іншими документами.
8.5. Громадяни можуть вести свої справи в Третейському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю.
Стаття 9. УЧАСТЬ СВІДКА
9.1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються третейського розгляду справи.
9.2. Свідок має право з’явитися до Третейського суду у визначений час і надати правдиві показання про відомі йому обставини. У випадку неможливості прибуття за викликом третейського суду свідок завчасно повідомляє про це суд.
9.3. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до Третейського суду.
Стаття 10. УЧАСТЬ ЕКСПЕРТА
10.1. З метою правильного вирішення спору третейський суд має право зобов’язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз’яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що третейський суд виносить відповідну ухвалу. Сторони мають право пропонувати третейському суду питання, які підлягають роз’ясненню експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється третейським судом в ухвалі.
10.2. Експерт може безпосередньо брати участь у третейському розгляді.
10.3. Експерт надає мотивований висновок щодо поставлених йому питань у письмовій формі, для чого він має право знайомитися з матеріалами справи, брати участь в огляді та дослідженні доказів, просити Третейський суд про надання йому додаткових матеріалів.
10.4. Експерт має право відмовитись від дачі висновку, якщо наданих йому матеріалів недостатньо, або якщо він не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов’язку.
10.5. Сторони, які беруть участь у третейському розгляді справи, мають право заявити відвід експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він перебуває в родинних стосунках з особами, які беруть участь у судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.
10.6. Відвід експерту заявляється у письмовій формі. Питання про відвід вирішується третейським суддею (суддями), про що виноситься ухвала.
Розділ 4.
Склад Третейського суду, який розглядає справу
Стаття 11. ФОРМУВАННЯ СКЛАДУ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ
11.1. Третейський суд розглядає справи у складі одного третейського судді або колегіально в складі трьох третейських суддів.
11.2. Формування складу третейського суду здійснюється залежно від ціни позову:
11.2.1. У разі, якщо ціна позову, зазначена у поданій до Третейського суду позовній заяві становить до 10 000 (десять тисяч) грн. включно або позовна вимога не підлягає грошовій оцінці, кількісний та персональний склад Третейського суду для вирішення конкретної справи визначається Головою Третейського суду залежно від спору, кваліфікації судді та інших підстав з метою забезпечення всебічного, повного та об’єктивного вирішення спору.
Рішення про кількісний та персональний склад Третейського суду в таких спорах приймається Головою Третейського суду одноособово, про що виноситься відповідна ухвала.
11.2.2. У разі, якщо ціна позову, зазначена у поданій до Третейського суду позовній заяві становить 10 001 (десять тисяч одна) грн. та більше, формування складу третейського суду відбувається у порядку, передбаченому п.п. 11.3. цього Регламенту.
11.3. При формуванні складу Третейського суду кожна із сторін протягом п’яти днів обирає по одному судді із затвердженого Списку третейських суддів, а обрані у такий спосіб судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості складу Третейського суду.
У випадку коли сторони у визначений цим регламентом термін дійшли згоди, що справа буде розглядатися одним суддею і визначилися із кандидатурою такого третейського судді, справа розглядається таким третейським суддею одноособово.
Якщо одна із сторін не обере третейського суддю протягом п’яти днів після одержання прохання про це від Третейського суду, то справу розглядає третейський суддя обраний іншою стороною.
В разі якщо сторони у зазначений термін не обрали належну кількість суддів, кількісний та персональний склад Третейського суду визначається Головою Третейського суду у порядку, передбаченому п.п. 11.2.1. цього Регламенту.
У випадку коли обрані сторонами третейські судді у п’ятиденний термін не оберуть ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості складу Третейського суду, то розгляд спору в Третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
Головуючий складу Третейського суду у справі та третейський суддя у випадку, передбаченому абзацом першим підпункту 11.3. цього Регламенту, обирається не менш як двома третинами від обраного складу суду шляхом відкритого голосування.
Сторони та обрані ними третейські судді при призначенні чи обрані у відповідних випадках третейських суддів або головуючого складу третейського суду повинні забезпечувати додержання вимог чинного законодавства.
Стаття 12. ТРЕТЕЙСЬКІ СУДДІ
12.1. Третейськими суддями можуть бути особи, які відповідають вимогам, встановленим законодавством.
Рада ВГО „Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» або Дирекція Ліги затверджує список третейських суддів з дотриманням вимог до третейських суддів відповідно до Закону України „Про третейські суди».
12.2. Порядок відводу чи самовідводу третейського судді здійснюється відповідно до Закону України „Про третейські суди».
12.3. Якщо третейський суддя, якому заявлено відвід, сам не відмовиться від участі в розгляді справи, питання про відвід вирішується Головою Третейського суду.
12.4. Розмір і порядок оплати гонорарів третейським суддям визначається контрактами, що укладаються між ВГО „Ліга юридичного захисту інтересів споживачів» та третейським суддею.
Розділ 6.
Порушення провадження та третейський розгляд справи
Стаття 13. ФОРМА ТА ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
13.1. Форма та зміст позовної заяви має відповідати вимогам, встановленим ст. 35 Закону України „Про третейські суди».
13.2. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:
1) наявність третейської угоди;
2) обґрунтованість позовних вимог;
3) повноваження представника;
4) направлення копії позовної заяви іншій стороні (опис вкладення про відправлення цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень тощо);
5) сплату третейського збору.
13.3. Днем подання позову до Третейського суду вважається день його вручення Третейському суду, в разі відправлення поштою — дата штемпеля на конверті поштового відділення місця відправлення.
13.4. Якщо позовну заяву подано без дотримання вимог, передбачених пп. 13.1. — 13.2. цього Регламенту, відповідальний секретар Третейського суду пропонує позивачу усунути виявлені недоліки протягом 5 днів з моменту одержання пропозиції.
До усунення недоліків справа залишається без руху, а при невиконанні пропозиції в зазначений строк — позовна заява залишається без розгляду.
13.6. До зустрічного позову, який повинен бути взаємопов’язаний з первісним, пред’являються ті ж вимоги, що й до первісного позову.
13.7. Якщо сторони не домовились про інше, в процесі третейського розгляду будь-яка із сторін може змінити чи доповнити свої позовні вимоги або заперечення проти позову, якщо тільки Третейський суд не визнає недоцільними такі зміни чи доповнення з урахуванням затримки вирішення спору.
Вищезгадане рівною мірою застосовується відносно права сторони заявити вимоги про залік або подати зустрічні вимоги.
Стаття 14. ПРИЙНЯТТЯ СПРАВИ ДО РОЗГЛЯДУ
14.1. Розгляд справи Третейським судом починається із винесення відповідної ухвали та направлення її сторонам.
14.2. Після прийняття позовної заяви відповідальний секретар Третейського суду у випадку відсутності доданих до позовної заяви доказів сплати третейського збору у триденний термін направляє позивачу повідомлення про необхідність сплати третейського збору із зазначенням його розміру та відповідних платіжних реквізитів.
В разі, якщо ціна позову перевищує розмір, зазначений у п.п. 11.2.2. цього Регламенту, сторонам направляється Список третейських суддів із якого пропонується обрати третейського суддю для розгляду справи.
14.3. Протягом п’яти днів із дня отримання Списку Третейських судів сторони мають повідомити Третейський суд (засобами факсимільного, поштового зв’язку, електронної пошти) про обрані кандидатури третейських суддів, а позивач у вказаний строк сплачує третейський збір.
14.4. Якщо очевидно, що Третейський суд не компетентний розглядати справу, він відмовляє у прийнятті позовної заяви і повертає її позивачу протягом 10 днів про що виноситься окрема ухвала.
14.5. Розгляд справ Третейським судом не обмежений будь-якими строками. Строк розгляду справи має бути об’єктивно достатнім для всебічного та повного розгляду справи.
Стаття 15 ДОКУМЕНТООБІГ
15.1. Усі документи, що стосуються третейського розгляду складаються мовою третейського розгляду. Якщо документ складений іншою мовою, якою не володіють учасники розгляду, сторона, яка подає такі документи, має забезпечити їх переклад на мову, якою ведеться розгляд справи. Всі документи повинні бути подані сторонами у такій кількості примірників, щоб кожна з них мала по одному примірнику, а Третейський суд — не менше одного примірника.
15.2. Секретаріат Третейського суду забезпечує своєчасне направлення сторонам усіх документів справи. Вони направляються за адресою, вказаною сторонами.
15.3. Якщо сторони не домовились про інше, будь-яке письмове повідомлення вважається одержаним, якщо воно доставлено адресату особисто або за адресою юридичної особи, за його постійним місцем проживання чи поштовою адресою; письмове повідомлення вважається надісланим, якщо воно надіслане за останнім відомим місцезнаходженням підприємства, постійним місцем проживання чи поштовою адресою сторони рекомендованим листом.
15.4. Справи, розглянуті Третейським судом, зберігаються у Третейському суді протягом 10 років з дня прийняття рішення.
Стаття 16. ЦІНА ПОЗОВУ
16.1. Ціна позову визначається:
в позовах щодо стягнення коштів — сумою, яка підлягає стягненню;
в позовах щодо стягнення майна — ринковою вартістю майна, яке підлягає стягненню;
в позовах про визнання права власності на майно — ринковою вартістю майна;
в позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, — загальною сумою всіх вимог.
16.2. Якщо позивач не визначив або невірно визначив ціну позову, Голова Третейського суду чи склад Третейського суду з власної ініціативи або за вимогою відповідача визначає ціну позову.
Стаття 17 ВИТРАТИ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ
17.1. Визначення та розподіл витрат третейського розгляду здійснюються відповідно до „Положення про третейські збори і витрати» та згідно з Законом України «Про третейські суди».
17.2. Порушення порядку та строку сплати третейського збору і відшкодування витрат Третейського суду може призвести до зупинення третейського розгляду або залишення позовної заяви без розгляду.
17.3.Якщо сторони уклали мирову угоду та в ній не домовилися щодо судових витрат, тоді розподіл витрат здійснює Третейський суд.
Стаття 18. ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ. ПІДГОТОВКА ДО ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
18.1. Попередню підготовку справи до розгляду здійснює відповідальний секретар Третейського суду.
18.2. Не пізніше 5-ти днів з моменту надходження позовної заяви або надання позивачем доказів сплати третейського збору, призначений чи обраний склад суду виносить ухвалу про порушення третейського розгляду, в якій зазначається час і місце проведення засідання Третейського суду, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду.
В ухвалі про порушення третейського розгляду відповідачу пропонується надіслати до Третейського суду свої письмові пояснення (відзив на позовну заяву) і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, заяву про залік або зустрічні вимоги, якщо такі є, з відповідними обґрунтуваннями.
Зазначена ухвала направляється сторонам з одночасним направленням копії цього Регламенту.
18.3. Про час і місце проведення засідання Третейського суду і його персональний склад сторони сповіщаються не пізніше ніж за 10 днів до моменту проведення такого засідання.
Ухвала надсилається також іншим особам, підприємствам, установам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості, висновки або їхні посадові особи викликаються до Третейського суду.
Стаття 19 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ
19.1 Якщо сторони не домовилися про інше, Третейський суд може за заявою сторони розпорядитися про вжиття заходів забезпечення позову, про що виноситься ухвала.
19.2. Способами забезпечення позову можуть бути: заборона стороні вчиняти певні дії та інші способи, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства.
Розділ 7. Розгляд справи
Стаття 20. ДОПОВІДЬ СПРАВИ
20.1. Розгляд справи в Третейському суді починається доповіддю судді Третейського суду або одного з членів складу суддів Третейського суду, якщо справа розглядається колегіально.
20.2. Доповідач викладає обставини справи, вимоги позивача, які містяться в позовній заяві, докази та пояснення відповідача, які містяться у відзиві на позов, зміст представлених до Третейського суду письмових матеріалів, а також повідомляє інші дані, які повинні бути розглянуті складом Третейського суду для прийняття рішень по справі.
Стаття 21. ВІДКЛАДЕННЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ,
ПЕРЕРВА В ЗАСІДАННІ
21.1. Третейський суд може відкласти розгляд справи:
а) у випадку необхідності витребувати нові докази;
б) у зв’язку з неявкою в засідання суду представника відповідача і відсутністю у справі підтвердження про його повідомлення про день третейського розгляду справи;
в) у випадку залучення до участі у справі іншого відповідача;
г) у випадку необхідності заміни відведеного судді, судового експерта, секретаря.
Розгляд справи може бути відкладено і за наявності інших обставин, що перешкоджають, на думку суду, вирішенню спору в даному засіданні.
21.2. Відкладаючи розгляд справи, Третейський суд виносить мотивовану ухвалу.
Стаття 22. ДОКАЗИ. ПОНЯТТЯ І ВИДИ ДОКАЗІВ
22.1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких Третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. У якості доказів допускаються письмові і речові докази, пояснення осіб, які беруть участь у справі, висновки експертів, показання свідків, аудіо, відеозаписи та інші документи і матеріали. Терміни письмові докази та речові докази визначаються відповідно до цивільного та господарського процесуального законодавства.
22.2. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на засади своїх вимог або заперечень. Склад Третейського суду не повинен за особистою ініціативою залучати додаткові докази, уточнювати або змінювати вимоги сторін: обставини, які стороною не заперечуються (не оспорюються), не повинні перевірятися судом.
22.3. Якщо сторона без поважних причин не надає належних доказів, це не перешкоджає складу Третейського суду продовжувати розгляд і після всебічного та повного дослідження та оцінки всіх наявних матеріалів та обставин справи визначити, які обставини щодо справи були доведені, та ухвалити рішення.
Стаття 23. ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ДОКАЗУВАННЯ
23.1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть учать у третейському розгляді, не потребують доказування.
23.2. Обставини, визнані Третейським судом загальновідомими, не потребують доказування.
23.3. Факти, встановлені судовим рішенням у цивільній, кримінальній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доводяться знову при третейському розгляді, в якому беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці факти.
Стаття 24. УХВАЛИ ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ
24.1. З питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, Третейський суд постановляє ухвали.
Стаття 25. НЕВИКОНАННЯ ЧИ НЕНАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ СТОРОНОЮ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ
25.1. Невиконання або неналежне виконання однією із сторін вимог щодо необхідності вчинення певних процесуальних дій, передбачених цим регламентом, або ухвалою Третейського суду, не є підставою для надання Третейським судом переваг аргументам та доказам, наведеним та поданим іншою стороною.
25.2. За невиконання чи неналежне виконання стороною вимог, встановлених третейською угодою, цим регламентом або ухвалою Третейського суду, Третейський суд може накладати на винну сторону штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, про що зазначається у третейському рішенні.
Стаття 26. ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ
ТА ЙОГО ПОНОВЛЕННЯ
26.1. Третейський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим компетентним судом.
26.2. Третейський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони або за своєю ініціативою у таких випадках:
призначення Третейським судом експертизи;
порушення кримінальної справи за даними матеріалами справи;
заміни однієї зі сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації та з інших обставин.
26.3. Третейський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення, про що виноситься ухвала.
Стаття 27. ВИНЕСЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РІШЕННЯ
27.1. Третейські суди вирішують спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
Третейський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, застосовує норми права інших держав.
27.2. У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні відносини, Третейський суд застосовує законодавство, яке регулює подібні відносини, а за відсутності такого Третейський суд застосовує аналогію права чи керується торговими та іншими звичаями, якщо останні за своїм характером та змістом властиві таким спірним відносинам.
27.3. Третейський розгляд завершується остаточним третейським рішенням чи ухвалою Третейського суду про припинення третейського розгляду.
27.4. При третейському розгляді справи колегіальним складом третейських суддів будь-яке рішення Третейського суду, якщо сторони не домовились про інше, повинне бути винесено більшістю третейських суддів.
27.5. Третейське рішення повинне бути винесено в письмовій формі та підписано третейським суддею, а у разі колегіального розгляду — всіма третейськими суддями, в тому числі судді, який має окрему думку. Окрема думка оформлюється письмово і додається до рішення третейського суду.
27.6. В третейському рішенні повинні бути зазначені мотиви, на яких воно ґрунтується, висновок про задоволення чи відхилення позовних вимог, сума третейського збору і витрат у справі, їхній розподіл між сторонами.
27.7. Третейське рішення має відповідати за формою вимогам ст. 46 Закону України „Про третейські суди».
27.8. Дія повноважень складу Третейського суду припиняється одночасно з завершенням провадження справи.
27.9. Протягом 7 днів після одержання рішення, якщо сторони не домовились про інше:
а) будь-яка зі сторін, повідомивши про це іншу сторону, може звернутися до третейського суду із заявою про роз’яснення резолютивної частини рішення;
б) будь-яка зі сторін, повідомивши про це іншу сторону, може просити Третейський суд про виправлення описки, арифметичної помилки або будь-якої неточності.
Зазначені заяви розглядаються Третейським судом за нормами, встановленими Законом України „Про третейські суди», з винесенням відповідної ухвали.
27.10. Склад Третейського суду за своєю ініціативою може виправити у рішенні описки, арифметичної помилки або будь-якої неточності, про що виноситься ухвала.
27.11. Якщо сторони не домовились про інше, будь-яка зі сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом 7 днів після одержання третейського рішення звернутися до Третейського суду із заявою про прийняття додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені в ході третейського розгляду справи, але не були відображені в третейському рішенні. Заяву про прийняття додаткового рішення має бути розглянуто тим складом Третейського суду, який вирішував спір, протягом семи днів після її одержання Третейським судом. За результатами розгляду заяви приймається додаткове рішення, яке є складовою частиною рішення Третейського суду, або виноситься мотивована ухвала про відмову у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення.
Стаття 28. ПРИПИНЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РОЗГЛЯДУ
28.1. Третейський суд виносить ухвалу про припинення третейського розгляду у випадках, передбачених Законом України „Про третейські суди».
Стаття 29. ОСКАРЖЕННЯ ТРЕТЕЙСЬКОГО РІШЕННЯ
29.1 Рішення Третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом України „Про третейські суди».
29.2. Третейське рішення, у випадках, встановлених ст. 51 Закону України «Про третейські суди», може бути оскаржене стороною до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.